Мені красуня казку малювала (акровірш)

[b]М[/b]илують  очі  неземні  доріжки,
[b]Е[/b]нергетично  зваблюють  серця,
[b]Н[/b]а  ніжнім  покривалі  біля  річки
[b]І[/b]деями  наповнена  зима.

[b]К[/b]рокуючи  так  ніжно  і  сміливо,
[b]Р[/b]озписуючи  стразами  листки,
[b]А[/b]  поряд  під  березою  скрутилась
[b]С[/b]умна  верба,  ховаючи  гілки.
[b]У[/b]  сніжних  заметілях  біля  річки,
[b]Н[/b]алаштувавшись  вже  на  позитив,
[b]Я[/b]лина  заплела  вербиці  стрічки,

[b]К[/b]орону  одягнувши  з  милих  див.
[b]А[/b]  за  рікою  вдалечі  безмежній
[b]З[/b]има  приготувала  талісман,
[b]К[/b]раплинки,  ніби  бісеру  бентежно
[b]У[/b]сміхнено  накидала  в  туман.

[b]М[/b]илуючись  дивами,  що  створила,
[b]А[/b]налогічно  в  чари  додає,
[b]Л[/b]юбов'ю  чарівною  покорила,
[b]Ю[/b]рливо  з  надвечір'ям  заграє.
[b]В[/b]ельможа  снігова  в  ошатнім  стані,
[b]А[/b]  поряд  білосніжність  неземна,
[b]Л[/b]ітаючи  з  сніжинками  у  парі
[b]А[/b]рену  спорудила  вже  зима.









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик