"Зжовтілі жоржини вітрів"


*****  &  *****


Відійшла  біль  --
 

Незвично,
 

В  простилому
 

Та  ятрить  ще  --
 

У  спогадах,
 

Сум...
 

Ми  старієм,
 

Відчаєм  --
 

Не  милому,
 

Що,  у  зморшках,
 

Сідає  на  ум
 

І...  злітають
 

Та  падають
 

Відчаєм  --
 

У  багряних  листочках
 

                             Могил,
 

                             Ті,
 

Хто  були  Ангелами
 

Слічними,
 

В  перехресті
 

Змарнілих
 

Вітрил,
 

Щоби  плили  --
 

У  течіях  Вічності,
 

Рими  слів,
 

Як  прощання
 

Той  сум,
 

Бо  зостались
 

Дітьми,
 

Бистротічними,
 

Сльози  впавші
 

На  внуків
 

Задум
 

                     І...
 

Проросші  у  полі,
 

Як  квіти  --
 

Пелюстками
 

               Опали
 

       Утрати,
 

Де  зібрались
 

Зжовтілі  жоржини  --
 

Пізні  квіти
 

Прощання,
 

Що  вміли
 

Кохати  --
 

Зав'ялі  снігами
 

Спогадів  дитинства
 

І  жалю
 

Згадки,
 

У  собі  --  останком,
 

Як  співом,
 

Щоби
 

Відчаєм  змагатись
 

Болю  вітрами..,
 

Бо
 

Відійшла  біль  ---
 

Незвично,
 

В  простилому
 

Та  ятрить  ще  --
 

У  спогадах,
 

Сум...
 

Ми  старієм,
 

Відчаєм  --
 

Не  милому,
 

Що,  у  зморшках,
 

Сідає  на  ум  --
 

     Сьогодення,
 

Як  краплі  парфум...
--------------------------------------------
22.08.2020;    Paris  (C.P)
=========================

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2021
автор: Катинський Орест