Сонце плавиться... Воском пливуть кучугурів верхи́.
І на кожному ве́рхові - іскри - зернини грана́тові,
встря́гли в м'ягкість так гостро, так різко штовхають штрихи,
як гніви́ться із денця ігристе й вистрілює з атомів.
Топить сонце залежаний в зиму мороз,
наче крам,
Щоб його вже ніхто до наступного грудня
не вкрав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2021
автор: Маріанна Вдовиковська