Присвячуться Микуляк Наталії с.Прибилів,
Івано-Франківщина.
Не плач,мій Сергію,коханий,не плач,
Я любила тебе, моє сонце,
Я зараз на варту ступаю,пробач,
Час від часу дивись у віконце.
Я дощем прилечу, не заслонюй фіранок
У віконечко стукну, у шибку твою.
Чекай мене, чуєш,чекай десь під ранок,
Бо зараз, мій милий, на варті стою.
Бувай, мій рідненький, Прибилів, бувай!
Так хотілось жити, рідний тату,
Я любила усіх, а свій рідний край,
Я любила, любила завзято.
Куди ж ти, Наталя,куди ж ти,куди?
У мене ти була єдина, жадана,
Чому, ти, чому, замітаєш сліди?
Я люблю тебе, чуєш, кохана.
Ти раділа ще вчора,та як мені нині,
Сергію, ти чуєш,сльози не пускай.
Чому ти, Наталя, чому в домовині?
Чому, покидаєш любимий свій край?
Я ангел вже там, ти чекай, як завжди,
До тебе, мій милий, в садок прилечу.
Хмаринкою, чуєш, ти чекай мене, жди,
Посміхнешся мені, а я відлечу.
В.Олійник.
28.12.2020.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2021
автор: Володимир Олійник