Колись дивак пішов на небо...
Пішов не краєм — навпростець!
Пізнав, що краєм йти не треба,
бо там за краєм вже кінець!
Не те щоб в небо — просто в гору...
Та він не йшов — він полетів!
Пряма завжди веде по колу...
Він повернутись захотів!
Отак кружляв, кружляв віками,
приходив з неба — помирав!
Отак літав, літав та падав,
з колін, знесилений вставав!
Багато хто й не здогадався,
та й хтось зовсім не зрозумів,
що він любити намагався,
а всі кричали що здурів!
Отак приходять відчайдухи,
отак літають, як птахи...
Та й в них на вічність стане духу,
вони ж безсмертні, як боги !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2021
автор: Олег Крушельницький