Грубі сливи зриваються долу.
Сьогоні́ч не сплю.
Загусло в очах, сповільнилося і сталося добре мені.
Не в етер, – в повидло
падаю,
падаю,
падаю...
В пітьму падаю.
А на ранок уже пліткуватимуть,
як чорні сливи і я
застрягли пітьмі у горлі.
Виплюнь же!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2021
автор: шепт