Сердечно каюсь просто всім у вічі,
на кого жовч неправедну пролляв.
В пророчому видінні чоловічок
прорік грайливо: "Вбий в собі троля!"
Розкаяння — потужне "жовчогінне":
у ньому, як в пекельному вогні,
я вірю, мій троляка врешті згине —
залишиться родючий перегній.
На білому небесному сувої
мабуть мені нашкрябано отак:
"Убий троля, бо ти — достойний воїн!
Не блазень-пересмішник — світлий птах."
В прозрінні від видінь таких (аж очі -
мов двійко юних шнайперів-орлят),
дасть Бог — окріпну, збавлю градус жовчі;
лише не гумор — вб'ю в собі троля!
© Сашко Обрій.
22.12.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Олександр Обрій