Не зломлена, не схилена
До зради і брехні.
Сміливо над обривами
Крокую до мети.
В мені шляхи до Бога
І прірва у пітьму.
Навпомацки по стінах
Я шлях до них знайду.
Стріляйте, не промахуйтесь!
Не зітруться слова.
Ви чуєте за стінами?
Душа моя співа!
Затвори мелодійно
Мені вже грають джаз,
Стою до них спиною,
До стін стою анфас.
Впритул їй посміхаюсь,
Я вільна, іще крок.
Я небу не пручаюсь,
Як пальцеві курок.
Життя сповза на днину —
Дим пострілу поплив.
Стіна сто раз убита,
А я — лише один.
В мені шляхи до Бога
І прірва у пітьму,
Навпомацки по стінах
Я вже до них іду...
(Присвячено поетесі Олені Телізі та усім розстріляним членам ОУН, які боролися за свободу українців).
Олександр Кармишев
20.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Oleksandr Karmyshev