Десь далеко-далеко,
Що туди й не дійти,
Мов забутий лелека,
Бродить тінь самоти.
Хоче знову відчути,
Іскри милих доріг,
Та себе не минути.
Холод. Пустка і сніг.
Все по колу блукає,
Не зайти, не зійти.
Де ти, втрачений краю?
Майже рік самоти…
У застиглому світі,
Прагматичність і гріх,
Сміх, в іронію вдітий,
І слова, як батіг.
Де ж опори надія,
Віри де янголя,
Чим тримається мрія –
Не забута земля?
Мабуть, покликом крові,
Що магнітить наш шлях,
Полюсами любові,
При німих прапорах…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2021
автор: Стяг