Намалюй мені казку… Чуєш? Барвисту…
Не холодні узори зимового скла…
Не танок гарячкового падолисту,
А таку, щоб барвінком крізь сніг розцвіла…
Заспівай мені пісню… не треба «на стилі»…
І від шоу уже натомилось єство…
Заспівай мені рідну, бо рідні – красиві,
Кожен звук заховався у мами шитво…
Поверни мене в щастя… так, щоб з головою…
Хай за спинами заздрість людська гомонить…
Дай тобою напитись! Нажитись тобою!!!
Перед тим, як піти у небесну блакить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Волинянка