Не м'який і гламурний пухнастик —
в укрліт увірвався харциз!
Строчить вірші інакшої масті:
сатирично-печерний сексизм.
Не перо, а шаблюка козацька
проявила небачений хист:
висікає поезії хвацько
сей дрімучо-печерний сексист.
Не сироп і не цукор — цитрина
кислотою скривила роти.
Лийся з творів, сатиро нестримна,
упокорюй, стинай, короти!
Натовклася дівками печера:
від прихильниць дрижить і гуде.
За сатирика чубиться черга —
вже й не видно просвітку ніде!
Манікюри, підбори і коси
у повітря злітають до стель.
Юний красень сатироголосий —
все за нього, дівки, віддасте!
Клуби диму куйовдяться, сизі,
наче сопла космічних ракет:
захлинувшись в печернім сексизмі,
юнки втяли палкий карапет!
Від сатирика втратили керму
перезбуджені панночки вщерть.
Скуштувавши сексизмів печерних,
хто вони відтепер без печер?
© Сашко Обрій.
04.12.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Олександр Обрій