Спіймав облизня
від життя
й забрів до вірша,
аби хоч трохи
заспокоїтися.
А там вже ціла юрба
щось їсть таке смачне :
ілюзії із уст.
І в носі мені аж закрутило,
що не втримався я -
почав слова пекти
як булочки в пекарні :
солодкі або прості,
бувають також гіркуваті,
коли добряче припече
до середини.
Скоринка згорає,
але серце бажає
виговоритися...
Отак живу понині.
Як зголоднів -
одразу тісто замісив у голові,
потому в піч думок
його поклав,
трохи зачекав.
Ну от є результат -
виймаю ще гарячий,
хрумкий та запашний
гостинець для Вас
з начинкою добра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Мандрівник