О. Родіну

Груднева  ніч  заврунена  в  туман
Промінням  гаптувала  чорні  шати,
Вона  їх  розгорнула  над  всіма,
Але  не  всі  хотіли  поспішати

Назустріч  дивовижному  човну  –
Їх  два  було,  я  бачила,  а  потім
Один  із  них  раптово  затонув,
Немовби  хтось  чекав  його  насподі

Цієї  каламутної  ріки  –
Життя,  що  на  болото  часто  схоже,
За  човен  ухопились  дві  руки  –
Людину  підняли  долоні  Божі.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2020
автор: Марґо Ґейко