Я хочу бути кісткою в степу,
виблискувать в твоїм ряснім промінні.
І поряд щоб дрібний струмочок був,
мурашки щоб тягли своє насіння.
Я хочу бути каменем важким,
та щоб з поважними вуса́ми-мохом.
Співуче, голосно німим,
таким собі царем-горохом.
Жучком під пнем я теж не проти буть,
премудро, таємничо копирсатись.
Хай бджоли десь неподалік гудуть.
Я буду скрізь повзти, перевертатись.
Я хочу, щоб завзято навпаки.
Я хочу непомітно урочисто.
Я хочу підгниваюче землисто.
Я хочу в голові гніздо шпаків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2020
автор: Мирослав Бісаврюк