Тиха,ясна ніч,зорі мерехтять
Вітер десь повісився в гаю
Вір мені дороги не шукай
Я тебе по небу проведу
Біжимо тихо-тихо вперед
Відступаємо теж ми спокійно
Я не знаю хто винен,тож
Хай він вмочить свій хліб
І зі мною в одну блять миску
Наступаємо ми мінним полем
Спалах,крик,це рванула міна
Будь собою,ні я буду тобою
Хтось же бути тобою повинен
Якби мені дали знову прожити життя
Я б прожив би його так само
Бог послав мені біди й мої помилки
Щоб я став рівно тим ким я став
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2020
автор: Fridayboy13