Задзвеніли дзвони!
Задзвеніли дзвони!
Чуєте, ізнов – Здаля!
У полоні білім,
Мовби на свічу
На луну,
Задивиться земля.
У гріхів спокуті,
у душевній скруті,
У полоні почуттів!
Діва зашарілась,
Серцем заяснілась,
Бо Різдво - то диво з див!
Задзвеніли дзвони,
І немов ікони усміхнулися, здаля
Бо перша ікона - там де біла хата
Там де рідна є земля!
Там де: ночі чари,
Де гортають хмари
Волоси дівча-верби,
Де калини грона,
Де старі могили,
Огортають мрій сніги
Ой землице-діво..
Сотвори нам диво
Чом задумана стоїш?
На оту ікону,
На луну холодну,
Дивишся, усе мовчиш?
Не ламай знов руки,
Не чекай розлуки -
Піднімай у Бій синів!
Най Різдвяні дзвони,
Визволять з полону
Душу українську - диво з див!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2020
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)