Стинає голови війна не будякам
(Вони перевелись давно у полі),
Стинає воям – вірним козакам,
Що захищають нам священну волю.
Димлять степи, запалені Кремлем –
Вогонь і дим геть очі виїдають.
Назвався «братом» він колись, але…
В бік України хижо поглядає.
Згоріли і жита, і пшениці,
Й земля горить, від болю знемагає…
У вічність душі піднялись женців –
Хрестами тінь їх на стерню лягає…
Вуздечку час, мов вершник, напина,
Аби знеболить біль важкої втрати,
Аби не повторилася війна,
Запалена лукавим східним «братом»!
22.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2020
автор: Ганна Верес