Можна, я тебе вражу своєю зухвалістю?

Можна,  я  тебе  вражу  своєю  зухвалістю?
Серед  хаосу  й  спокою  буду  як  грім.
І  хоч  зустрічі  не  вирізнялись  тривалістю,
Зустрічатися  більше  не  буду  ні  з  ким.

Можна,  просто  здивую  дитячою  щирістю?
Усміхнуся  і  буду  тендітна  й  слабка.
Нагороджена  буду  твоєю  прихильністю
І  щаслива.  Спокійна,  природна  й  легка.

Можна,  в  пам'ять  твою  вріжусь  трепетним  спогадом,
Особливим,  із  присмаком  наших  розмов?
Можна,  тільки  з  тобою  гулятиму  холодом?
Бо  лише  біля  тебе  кипить  моя  кров.

Можна,  я  тебе  вражу  своєю  зухвалістю?
І  зізнаюсь  тобі,  що  без  тебе  не  те.
І  нехай  ці  слова  трохи  пахнуть  банальністю,
Але  завжди  лиш  так:  все  прекрасне  -  просте.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2020
автор: Cherry tree