-Зарубай собі на носі,
Каже Федір своїй Фросі, -
Не кричи на мене зрання,
Всеодно ж не перестану
Пити я собі сто грамів,
Апетит хай буде гарний
На сніданок та обід
Й повечеряю як слід.
Профілактика хворобам
Й усіляким там мікробам.
-Не сто грамів, - Фрося каже,
Кожен раз півлітра наче.
І нап"єшся, як свиня,
Роботи звісно вже нема.
-Ти свиню не ображай,
Бо не п"є вона і край, -
Мовив Федір, - а ти слухай,
Бачила її "під мухой"?
Згодна з цим, сказала Фрося,
Не п"є свиня, а ти і досі
З будуна таке верзеш,
Нічого вже не розбереш.
-Що б ти там не говорила,
Дружинонько моя мила.
Горілочка - найкращі ліки,
Їй вірним буду я довіку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський