Ще ходить осінь тихо попід тином,
Ріллею човгає і блудить в манівцях.
Хоча в повітрі так нестерпно зимно,
Але немає снігу білого в полях.
Лише туманом сивим криє землю
І паморозь іскриста всілась на кущах.
Сховався вітер, що гуляв по полю,
І тихо десь сидить на дереві в гілках.
І вже туман цей сірою стіною,
Поглинув весь навколо себе білий світ.
Стара верба, охоплена журбою,
Вже не збере опущених додолу віт.
Завмер весь світ у тихому чеканні
Приходу білосніжної до нас зими,
Щоби спокійно спали у мовчанні
Усі поля й сади під снігом до весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2020
автор: Ольга Калина