Св. Миколаю, наставникові легкому
і все наперед відаючому –
з любов’ю присвячується
Як все моя любов-і-ласка
покриває!..
(Невиявлена посмішка?)
Я знаю.
Ох, небо!
ох, і море!
ох, і земля! –
ах, Миколаєва
Богопотрібна колія...
чого лише всім біля моря
не буває!!
допоки не вмикнуся я –
і не заскочить із небес
мова моя!!
Отож, і кожне рідне різне має...
Сергій із Білорусії
гріш на каплицю Миколаю дав –
й ще котлован сам подовбав –
а вітер
вітер? – та він впав
щокою нижче схилу спав –
на півдні...
суть в тому – що вже і темніло
а Миколай! – як встав на діло!!! –
Сергій хвилин ще 40 політав*
а поряд з ним орава
з крапками малих орав...
А ви пошліть поклони Миколаю
бо щось там море –
як безмовнеє зітхає...
Це ж Миколай!!
це ж Божа мова!!
і більш на нас – так не літають...
Без нас
так
не літають!..
09.07.2019
* на дельтаплані
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович