Дорослішай , ти завжди говорив
А крила мрій лиш тільки розкривались.
Я ж виросла і часовий розрив
На шкірі днів вже більше не латала
Тому що не зростуться ніч і день
Я надто вперта 'завтра' поділитись
Що вільне, незалежне, без натхнень
Безмовній, сірій будності коритись
Я втомлена, ти більше не проси
В долонях жалю мудрість колихати
Мовчання свідок, - різні полюси
Однаково не можуть покохати
І вдячність тобі стала полином
Бо мрії свої крила розгорнули...
Дорослішай і завтра полотно
Можливо стане чистим, незрадливо
18.12.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2020
автор: Квітка))