Лишилося в селі
Лише 4 хати
І в них усі старі,
Ті в кого внучата.
Колишній тракторист,
Колишні дві доярки
Й хто свиням в*язав хвіст –
Колишняя свинарка.
Той тракторист Мар*ян
Справжній бізнесмен.
В селі вродив бур*ян
Й Мар*ян вловив момент.
Бур*ян з метра 4.
Треба ж так вродити.
В село то зачастили
На нього поглядіти.
Ну а Мар*ян за гіда,
Екскурсія дворами.
Хто де живе повідає
Й хизує бур*янами.
- Ось тут я живу,
Там ВолодимИрівна…
Глядіть бур*ян-траву!
А ось зла Казимирівна.
Екскурсії все водить
Кмітливий дід Мар*ян.
З*їжджається народу
Дивитись на бур*ян.
- Ось тут я живу,
Там живе Василівна…
Глядіть бур*ян-траву!
А ось зла Казимирівна.
Ой, діду Казимирівна
Не люба так була,
Що він не міг не вигукнуть,
Не указать – Ось зла…
А люди все з*їжджаються
Глядіть на той бур*ян.
До =ось зла…= прислухаються,
Що каже дід Мар*ян.
Й летить далеко слава
Маленького села
- Там велет бур*ян-трави!
І ще там є =ось зла …=.
Й екскурсій тих неміряно!
Їх водить дід Мар*ян
- Ось зла Казимирівна,
А от велет-бур*ян.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2020
автор: artur gladysh