В ці сірі зимові дні дарую вам свою весну.
Серце б’ється в такт співу пташок,
Ще які так бадьоро розбавляють денну тишу цього сірого дня.
Гарного настрою надлишок,
Мріями заповнила пустоту!
Хочеться зараз навмисно намокнути під літнім дощем і
танцювати під музику тяжкого року,
щоб вертіти головою з розпущеним волоссям на 360 градусів.
Ми застрягли на землі під небом надовго – на все життя,
Його вистачить, щоб побачити багато весн,
багато зим, невдач, успіхів, розчарувань, щастя…
Але ми в дорогу під назвою «Життя» візьмемо лише любов.
А я, як фотокамера зупиняє час, зупиняю час цими рядочками.
У цьому дні немає нічого особливого і в цьому його особливість.
Мені хочеться, щоб дружба і любов перемогли всі хвороби,
А щастя постукало в кожний дім, кожному своє.
Поки що, це кінець.
15.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: Іра Задворна