Ми кажем: Боже, дай про Себе знати,
Та Він багато знаків уже дав,
Один з них той, що можем існувати,
Коли все людство тоне у гріхах,
Що вже буття Содоми і Гоморри
На цій планеті нормою стає,
Є всі підстави повторить це горе,
Та Батько нам останній шанс дає…
Побоювання є, проте, навряд чи
Змінити можна світ цей на добро,
Бо люди вже під владою печаті,
Із мокрим знаком – дьявольське тавро…
Попрали люди Божі Заповіти,
За гроші душі звично продають,
Забули, що усі ми Його діти,
І що однаково на всіх чекає Суд…
Нам залишається лише молитись,
І сподіватись на любов Отця,
Що Він останню вчинить справедливість
І подарує вірним всім життя…
15.12.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: Галя Костенко