Сестро, надходить пітьма.
Мовчки, про око людське,
Жінка здирає сама
Стрічку «Не руш - крихке».
Кригою вмиється світ,
Спинить свій рух ріка.
Жінка не хоче молитв -
Знає, що плоть слабка.
Знає, що дух слабкий
І перехід на слизьке
Жінка прийме як бій
І переможе себе.
Сестро, вповзає зима
В душі усіх святих -
Падає жінка скляна
У первородний сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2020
автор: Ольга Кричинська