Сніжинки ніжні небо розсипало щедро:
Дрібні білясто-чисті філігранні.
Мушнею осідали на ялинки, кедри,
Вбирали в сукні клени, липи рв*яно.
Це перший сніг, що освіжав зими повітря.
Він тихо дихав, йшов, хоча безплотний.
Старанно повівав грудневий вільний вітер,
Грайливо дмухав, мов оса зальотна.
Густішав полохливий срібний сніг щоразу,
Біліли вулиці, дахи будинків.
І стало на душі моїй так любо зранку
Зірками падали легкі сніжинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)