Я лист пишу вже мабуть не один
Та все не задоволена рядками,
Я знаю, як чекав, і як любив,
Проходивши рідненькими стежками
Слова перебираю, як завжди,
Щоб заспокоїти тебе - не засмутити,
Бо знаю, що хотів не раз пройти,
Щоб миті незабутнії прожити
Сиджу, схилившись ніжно за столом
І стільки вже зіпсованих сторінок
Та до душі написаним листом
Промиготіли безліч вже зупинок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик