О жертва Сина! Боже наш,
За що так міцно любиш нас?
Я слів не маю… Хрест й Голгофа, -
За гріх карав Бог Сина Свого.
Немов ягня мовчав Христос,
Гріха ж у Ньому не знайшлось.
Мої гріхи, мої провини, -
За них Отець карає… Сина.
Любов мовчала. - В тих ділах
Ісус до неба відкрив шлях.
Що маєм, Господи, робити?
І розумію що - маліти.
"Він має рости, я ж маліти". (Біблія, Ів.3:30)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2020
автор: Лілія Мандзюк