Сьогодні свято - їду на село.
Хвала, хвала засніженій дорозі!
А по ярах такого намело,
мов їдеш не в автобусі - в барлозі.
Що степ, що небо - видиво одне,
одна простенько вишита сорочка:
то хрестиками галич промайне,
то гай темніє, наче оторочка.
А де-не-де у сивій далині
сільський димок вже в*ється, наче квітка.
Кому, кому повідати мені,
що не верба то, а лебідка.
А то не вікна (вже село),
а ополонок чорне скло,
і промайнула тінь сусідки,
стара криниця біля хвіртки.
Тут хліб і сіль,
тут сміх і біль,
тут рід і прах,
поріг і дах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2020
автор: Рясна Морва