СНІГ - ПЕРВІСТОК

Земля  за  ніч  поборошніла,
І  місто,  попелясто-біле,
Сніг-первісток  з  народженням  вітає.
Та  не  прийнявши  хрещення  земне,
Під  сонця  гострими  ножами,
Спливаючи  струмками,  сніг  вмирає...

Прощальні  помахи  крильми,
І  птахи  білої  зими,
Злякавшись  сонячної  днини,
Здійнялись  у  останій  вирій,
Ще  покружляли  наостанок,
І  скресли  в  лічені  хвилини.

А  ввечері,  отари  хмар,
Пригнавши,  вітерець-вівчар,
В  туману  дзеркало  криве
Поглянувши,  узрів  як  осінь,
У  сутінках  над  містом  розплітає
Волосся  сиве,  дощове.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2020
автор: Володимир Загоруй