[b][i][color="#4a0505"]З-абавляється, наче дитина
О-такий промінець-бешкетун.
Л-иже ніжно траву біля тину
О-смілілий востаннє пустун.
Т-еревені розводять ворони
А-ж до пізніх вечірніх годин.
В-еличаво вдягнули корони
А-куратні алеї жоржин.
П-рохолода осінньої ночі
О-пускає на землю туман.
Р-ізнолистом вітрисько тріпоче
А- поля, наче той океан…
Н-ебо втратило барви яскраві,
А- ліси загорнулись у сни.
С-ад одягнутий в сукні цікаві,
Т-а у небі – гусей табуни.
У- повітрі чадить листопадом,
П-оховались бджолині рої,
А-ле стрінемо осінь ми радо
Є- у осені чари свої.[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2020
автор: Любов Іванова