Відлистопадив тихо листопад

Відлистопадив  тихо  листопад,
Відворожила  в  підворітні  осінь.
Липучий  іній  обсідає  сад,
Як  влітку  спасівку  медову  оси.

Згорнуло    небо  стяги  голубі  
Під  гру  пеана    вітру  на  сопілці.
А  поруч  пара  сивих  голубів,
Мов    навесні,  цілується  на  гілці.

Зачудувався  ними  вереда
І,  задивившись  в  далечінь  імлисту,
В  задумі  ноти  славня    передав
Сліпому  старцю,  сонцю-бандуристу.

Тривожно-тужно  ще  загув  в  ріжок:
-Узимку,  бачте,    можна  теж  любити!
Задрібцював  «Метелицю»  сніжок
Та    ухитрився  смуток  схоронити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Valentyna_S