Гірка сльоза

Котитися  сльоза  не  перестане,
Той  біль  назавжди  лишиться  в  очах.
Волосся  сивиною  вкрилось  мами.
Враз  старість  доторкнулась  до  плеча.

А  їй  пішов,  рік,  лише  сорок  п'ятий,
Попереду  життя  іще  й  життя...
Та  вона  встигла  сина  поховати,
Єдине,  що  було  в  неї  дитя...

У  рамочці  в  військовому  убранні,
Стояло  фото  в  хаті  на  столі.
Цукерок  купка,  яблука  рум'яні,
Синочку  клали  рученьки  її...

Коли  вона  його  випроводжала,
Від  ворога  країну  боронить.
Вернутися  живим  вона  прохала,
Та  обірвала  куля  життя  -  мить...

І  відбулася  зустріч  та  остання,
Стрічала  сина  у  сльозах  вона.
"Не  виконав  синочку  ти  прохання,
На  світі  цім  залишилась  одна!"

Зібрався  люд  неначе  на  весілля,
Та  у  скорботі  і  в  сльозах  воно.
У  сина  в  головах  свяченне  зілля,
Лишилося  не  випите  вино...

Враз  пусткою  зали́шилася  хата,
Не  буде  в  ній  ні  радості,  пісень.
В  останню  путь  тут  провели  солдата,
Дощами  плакав  за  загиблим  -  день...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)