Так трішки залишилось до Різдва

Так  трішки  залишилось  до  Різдва,  
Вляглася  осінь  в  закутки  спочити,
Стежки  до  хати  вистелить  мольба  -
Як  хочеться  у  ній  іще  пожити.

У  біле  сніг  вдягає  світ  думок,
Проймає  холодом,  лягає  в  спогад,
А  в  нім  село  -  над  хатою  димок,
Торкає  неба  сивий  його  погляд.

Там  пахне  хліб,  що  мама  напекла  -
До  смерті  не  забути  його  смаку,
Враз  захотілось  ласки  та  тепла,
І  тої  струцлі,  що  у  косах  й  маку.

І  жмені  сіна  -  пахощів  життя,
Обруса,  що  замаєний  дощами.
Торкнутися  б  устами  вишиття  -
Матусиними  пахне  світ  -  ночами.

Лизнути  б,  як  в  дитинстві,  макогін,
І  кутю  смакувати  на  припічку,
Летять  думки  до  хати...  навздогін,
Із  ними  помандрую  в  світлу  нічку.

Там,  де  життя  закрили  всі  замки,
Приспали  світ  дитинства  на  порозі,
Лиш  спогади  листають  сторінки,
В  снігах,  гучних,  на  різдвяній  дорозі...

(С)  Леся  Утриско  Воробець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Леся Утриско