НАС НЕ РОЗЛУЧИТЬ


Небо  хмуриться,  небо  журиться,
У  ставок  сердито  погляда.
Не  повернеться  і  не  збудеться,
Те,  що  понесла  у  даль  вода.

Небо  хмарами  щільно  вкрилося,
Хоч  би  швидше,  швидше  розійшлись.
Чи  передумали?  А  чи  приснилося?  –
Та  ми  знову  вдвох,  як  і  колись.

У  обіймах  руки    сплітаються,
На  вустах  цілунки  цвітуть.
Серця  любляться,  серця  кохаються.
А  думки  їм  щастя  снують.

В  небі  зіроньки  показалися.
Місяченько  ясно  блищить.
Ми  в  коханні  вдвох  вже  зізналися.
І  нікому  нас  не  розлучить

04.12.2020  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Валентина Рубан