На землю спустився вечір,
Палила ніч свої вогні.
Снігові шапки́ на кленах,
Стояли вони наче в імлі.
Кущ калини нахилився,
Рясніли ягоди в снігу.
По землі мороз стелився,
-Я вас серед ночі знайду.
Не лякайтеся, Ви сили,
В душі я маю і тепло.
Бо й мене мати народила,
І я колись дитя було.
Добро в кетягах калини
Є символ дружби і тепла.
Щастям стануть не хвилини,
Всіх зустріч нас в одне єдна.
В однім збираємося колі,
Воно й надалі в нас зроста.
Хоч і різні у нас долі,
Єднає нас дружня сім'я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2020
автор: Валентина Ярошенко