Сніжинка – це ручна робота небес,
Любов зіткана з веселки,
Літо й зима сповнені чудес,
Перше чудо – щебет соловейка.
Сон закоханий у темну ніч,
Мрії, що це як не надбажання?
Самотність з коханням віч-на-віч
Розділили на двох мовчання.
Сонце раптово розлетілося
Жовтими метеликами,
Ніжність проросла на землі
Білявими підсніжниками.
На вершині найвищої гори
Вид на ввесь світ,
А там де ще є ми,
Нас Бог для щастя зберіг.
4.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2020
автор: Іра Задворна