Виклик

Я  йшов  у  тур,  проплив  Ла-Манш,
Шукавши,  де  зловлю,
О,  де  ж  ті  шанси,  на  снів  сеанси,
кого  люблю?
О,  ця  дуель,  а  проти  сам  я!
Плачу́  і  сплю!
Зібрав  всі  сили  в  сни,  зібрав  монети,
І  в  море  без  жалю..
Та..
Я  тут  створив  епізод,
Де  камінь  хвилю  поб'є,
Та  не  буде  мені  нагород,
Як  море  все  зіпсує,
І  цим  охочиший  я  до  пригод,
хай  усе  воно  в  мить  відбере
Але..
є  всі  шанси  мати  у  нотах-
це  життя  своє!

Життя,  як  тир,  життя,  мов  вир
крутило,  не  згублю,
Свого  балансу  й  усіх  авансів,
Монети  зароблю.
Качає-б'є  і  досі  сам  я,
Нема  до  себе  жалю,
В  кишенях  пусто,  кружляють  фурії  вже,
а  я  дурний  терплю.
Та..
Я  бачу  новий  щабель,
Чи  буде  потім  пряма?
І  байдуже  мені  на  дуелі,
Де  стоятиму  я  між  двома!
І  чи  щезне    світло  з  тунелю?
І  чи  буде  світло  з  вікна?
Але..
Є  всі  шанси  влупити  у  скелю,
Трісне  все  ж  вона..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2020
автор: Go Love Ash