Мене цілує дощик ніжно. (переклад з Виктория-Р)

Давно  вже  одежина  не  по  моді,
І  все  не  так,  і  все  не  те.
Одінуся  я  просто  по  погоді,
Спідничка,  черевички  і  пальто.

За  двері  крок  зробила,  ранок,  хмарно,
В  одній  руці  тримаю  я  зонта.
Сьогодні  дощик,  як  звичайно,
І  словом  неописана  краса!

Іду  вздовж  вулиці  повільно,
Пройду  я  незабаром  поворот.
Мене  цілує  дощик  ніжно,
Краплинки  всі  з  чутливих  нот.

Усмішкою  зустрічним  я  радію,
Жартуючи  із  ними  на  ходу.
Веселим  поглядом  я  шлях  окину,
Під  музику  осіннього  дощу.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893243

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2020
автор: М.С.