Я над згарищем хочу ніжності
Що змінилося, окрім прізвища?
Що змінилося, окрім слабкості?
Щось змінилося, та не склалося
Продірявлені душі-пустоші
Я ридаю посеред вулиці
Розпорошена вся по дурості
Я занедбана зона відчуження
Виростають у грудях кратери
Вибухають в мені реактори
Я не хочу бажати зла тобі
Так вже сталося, просто вдарив ти
Охолола гаряча лінія
Подзвонила їм й трубку кинула
Перемелена в тебе вірою
Загубила все, окрім Ирію
І хотілось себе порізати
Щоби вилізти з необхідності
Вигризати шматочки гідності
Я стомилася, відчепіться всі
І у всьо́му як за́вжди ви́нна я
І ні чорта, ні бога, ні короля
Розпелехана і розтрощена
"Я ударив - проси про́щення"
Твої репліки - в груди палиця
Просто вдарив ти, так вже сталося
Я на вулиці вся зридалася
Ні кохання,
Ні болю,
Ні жалості...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2020
автор: Олька Оленька