*** «ЕДГАР АЛЛАН ПО "АННАБЕЛЬ ЛІ" === (EDGAR ALLAN POE "ANNABEL LEE") » ***

                                   (*)
                                                     *********

                                                   Видно  мало  в  Раю
                                                               Знали  щастя,
                       Якщо  Рай  позавидував
                                                     Дітям  землі  —
               Це  ж  відомо  вже  всім
             В  тім  далекім  краю,
                       Де  тихо  стоять  —
   Біля  берега  сплять  кораблі...
                           Це  було  так  давно  —
                 В  тій  далекій  країні,
               Що  уже  не  вернути
                                                       В  імлі  —
       Там  я  дівчинку  знав,
       Що  мене  покохала
                                 Безтямно
                         І  віддалась  
       З  любов'ю  мені...

Я  у  ній  жив  —  нею  одною,  
       А  вона  —  тільки  мною,
                                           І,  граючись,  
                         Ми  разом  росли  —
         В  тій    далекій  країні,
Де  біля  берега  сплять  кораблі,
                 Були  ми  ще  тільки  діти,
                 Що  віру  собою  несли...

       Ми  любились  так,  
                 Як  ніхто  ніколи,
         Як  дорослі  любити  
                     Цього  не  змогли
                                           І...
                                           Тоді,
За  любов  цю  —  раю  Ангели
         Розсердилися  на  мою  
                       Аннабель-Лі...

З  моря  вітер  холодний  дихнув  
                                                 Через  хмари,
                             Як  морока  злість
                             І...  
Вбив  мого  серця
         Кохання  єдине  —
   Мою  Аннабель-Лі..,
   В  тій  далекій  країні,
   Де  біля  берега  сплять  
             У  гіркій-сум  задумі  
Жалю  мого  —  прощальні,  
                     Мої  кораблі..,
                 А  рідні  натовпом  
Зібралися  блискучим
І  від  мене  забрали  її,
Щоби  в  темному  мороці  —
У  землі  поховати  назавжди,
     Глибиною  —  в  труні....
Видно  мало  в  Раю
                       Знали  щастя,
 Коли  Рай  позавидував
                                         Дітям  землі  —
               Це  ж  відомо  вже  всім
                           В  тім  далекім  краю,
                                         Де  тихо  стоять  —
Біля  берега  сплять  кораблі,
                 Бо  любились  ми  так,  
                       Як  ніхто  із  людей,
Як  великі  любити  у  цім  не  змогли  —
                                         Хоч  мудріші  від  нас,  
                                               Але  цього  у  собі
             Вони  вигодою  не  досягли,
                                                     Де  не  владні  —
         Ні  ангели  райських  полів
 І  ні  демони  в  надрах  землі,
Розрубати  цю  нитку  між  душею  моєю
         І  душею  святою  Аннабель-Лі.

           Мені  місяць  з  висот  
             Променисті  шле  сни  —
                                                           Про  нас  :
Про  мене  і  про  Аннабель-Лі...
                         Кожен  Зоряний  алмаз  —
                                   Немов  світло  її  очей,
Тихий  погляд  моєї  Марусі  в  мені..,
               Якщо  ж  ніч  дуже  темна  —
                                                     Знову  я  і  вона..,
Я    їй  —  друг  і  сестра  й  наречена,
                                   Бо  вона  є  
       Навіки  дружина  моя  
                                   І...  
Тихо  спимо  під  покровом  любові,
                                 Де  стоять  біля  берега  
                                                     Чужі  кораблі  —
               Зовсім,  вірою  і  коханням  своїм,  
                                                     Тепер  нові...
--------------------------------------------------------------------
22.07.2002-01.05.2020;  
 Paris  (Rue  Tolbiak  /  С.P.)
--------------------------------------------------------------------
Мій  переклад  :  Едгар  Аллан  По  "Аннабель  Лі"    
(Edgar  Allan  Poe  "Annabel  Lee")
==============================

https://uamodna.com/articles/-ilaquo-edgar-allan-po-annabelj-li-edgar-allan-poe-annabel-lee-iraquo/

==============================

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2020
автор: Катинський Орест