Мабуть, зліплю Сніговика…
Аби будив ласкаво зранку,
Не докоряв, що й не така,
Варив щоб каву до сніданку.
Щоб вірші він мені читав,
Розказував казки щоденно,
Та щоб не нив й не нарікав,
Що на душі його буденно…
Аби заваблював в мій дім,
Сни фантастично-кольорові,
Щоб задоволений був всім,
Не зупиняв на кожнім слові…
Щоб розумів мої думки,
Переживання та турботи,
Що можу втомлена прийти,
Чи й розчарована з роботи…
Щоб чистоту він пильнував,
В моєму серці та в квартирі,
Щоб досконалість не шукав,
Та й мрії не псував щасливі…
Мабуть, зліплю Сніговика…
Він буде геть не ідеальним,
Та в нас і дружба не проста,
А скріплена морозом раннім.
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
02.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2020
автор: Lilafea