Суспільство

Cуспільство  ліплять  на  довірі,
Кричать  у  голос  хижі  звірі!
Щоб  бідні  вівці  повелись,
Вовки  їм  в  вірності  клялись,
Що  вже  не  буде  як  колись
У  курнику  голосить  лис!
Я  буду  вас  охороняти
Аби  спокійно  ви  неслись!
А  тхір  у  лапи  потерає
Та  лиса  часто  підміняє!
Бенкет  гуде  не  перший  рік
І  мало  хто  ізвідти  втік,
Одне  одного  заміняють.
А  вівці  далі  довіряють…
Вовки  живуть  
Та  нові  шкіри  приміряють,
А  тхір  та  лис
Проблем  не  мають,
По  курнику  собі  гуляють!
А  хто  кричить  -    нема  довіри,
Того  тихесенько  з'їдають..
І  знову  спокій,  нові  шкіри,
На  шкірі  гасло  майорить!
Нема  суспільства  без  довіри!
Тож  вірте  так,
Як  довіряють  вівцям  звірі!
Тоді  і  яйця    будуть  цілі
І  будете  ходити  в  своїй  шкірі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2020
автор: Штука