Дорогий мій Бойківський краю,
Тебе сходив гірськими стежками.
Про тебе мрій не полишаю ,
Бережу тепло , що поміж нами.
Радів коли ліси буяли,
А молоді красуні смерічки,
Ніжно вітами обіймали,
Теплими росами омивали.
Весело дзюркотів струмочок,
І навкруги птахи щебетали.
Поживи в лісі вдосталь було,
То ж і життя безтурботне мали.
А тепер... А тепер... А тепер...
Усе дороге, що в мене було,
Так раділо , співало, цвіло,
У мене це назавжди забрали.
Немає звірів. Нема птахів.
По зрубах тільки вітри гуляють.
Стоять не зрубані смереки,
Та своєї участі чекають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: dashavsky