Одягну капелюшок і накину вуаль

Одягну  капелюшок  і  накину  вуаль,
Не  показую  смуток  -  свою  світлу  печаль,
І  піду  я  в  цю  осінь  ще  й  назустріч  зимі,
Хоч  весна  в  серці  й  досі  -  її  чую  пісні.
Є  тепло  там  від  літа  -  роздарую  його,
І  когось  ще,  можливо,  це  зігріє  тепло,
Я  цій  осені  руки  простягаю  сама,
Я  втечу,  щоб  розлука  не  раділа  дарма.
Серед  осені  стану  -  тут  я  грішна  й  свята,
Бо  жила  без  обману  -  хоч  гірчило  життя,
Я  крокую  в  цю  осінь  і    зима  не  страшна,
Та  в  душі  я  ще  й  досі  як  весна  -  молода.
Галина  Грицина.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: синяк