Загублені стежки

Загублені  усі  стежки  в  дитинство,
Немає  і  у  юність  вороття,
Якби  жила  людина  років  триста,
Чи  довшим  їй  здавалось  би  життя?

Цікаве  запитання,  та  й  не  дивно,
Бо  плин  його  занадто  є  швидким,
Здається,  й  не  жила  іще  людина,
І  не  глибокі  ще  її  роки,

А  старість  невблаганна  наступає,
Й  нові  випробування  шле  їй  світ,
І  книжечку  життя  роки  гортають,
В  нім  кожен  сам  собі  готує  звіт.
21.11.2020.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: Ганна Верес