Цей розтріпаний вітром і часом стяг,
Що тріпоче під літнім блакитним небом,
Виразно нагадує сотні військових присяг,
Тих солдат, що розкидало голим степом.
Мрію, що скоро зустрінемо мирну добу,
Тоді я погляну на прапор і гордо скажу:
«Це під синім небом рідним розлилося
На землі родючій золоте колосся»!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: