Простори Душі

Простори  Душі.❄❄❄
.
.
Лампа,  що  ховає  мої  очі.
Світло,  що  приховує  серця.
І  ночами  тихо  щось  бурмочу.
Коли  сни,  як  поклики  життя.
Як  мрійливі  птахи,  що  над  морем.
Голос  їх  заманює  у  рифи.
Ти  прийшов  у  снах  моїх  на  поміч.
Малював  піском  для  мене  рифми.
Хмилями  розкидалось  волосся.
Запахом  гірським,  як  сніжні  гори.
Я  для  тебе  лякана  лавина!
Ти  моє  далеке  синє  море!
Але  те  обличчя  все  розмите.
Коли  прокидаюся  ночами.
Я  вся  так  тремчу,  удар  об  рифи.
Ти  десь  заблукав,  пішов  у  гори.
Не  знайти,  запутались  стежини!
А  мене,  все  далі  кличе  море.
Напиши  для  мене  чуєш  пісню!
Дівчині  яка  пішла  в  простори.❄
.
.
M/V  XIII
.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: VM XIII Vita