А кожен так - зумів би, зміг,
Змінити чорне враз - на біле,
Душа, щоб в смутку не тужила,
І щоб не каятись за гріх?
Зітхнула б з легкістю вона,
Пішла у рай помандрувати,
Все в білому в житті пізнати,
Серце не краяла б вина.
Отак би з чистого листа:
І Вічності було б замало,
В житті чого б ще бракувало:
Як є любов лише свята.
Йдемо по білому. Куди...?
Біда, як стане воно чорним,
У Вічності безжальні жорна:
Якщо вже чимось наслідиш.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: синяк